Безневинную кров проливали. |
![Радуй ся Маріє, / Небесна Царице / возрадуйся, Обрадованная, / Пресьвітла Зірнице!](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a8/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F._%D0%9D%D0%BE%D1%82%D0%B8._1894._08._II._%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%82_%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%97.svg/500px-%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F._%D0%9D%D0%BE%D1%82%D0%B8._1894._08._II._%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%82_%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%97.svg.png)
Радуй ся Мариє, | небесна Царице!
Возрадуй ся, Обрадованная, | пресьвітла Зарнице!
Ти єсь Обрадованная, | Сина породила,
І без клятви, Богом даной, | Дївство свободила.
Вступи до нас. Панно, | з високого неба,
Бо нам Тебе, християнам | у помощі треба.
Вступи до нас, Панно | з глибокого 'тьмаху.
Потїшай нас, усїх грішних, о великім страху.
Бо великий страх-страх, | вельми настемпує:
Єретическая рука | всїх нас обгортує.
Одійми меч гострий | од рук бісурменських
Та не дай же нас вигубити, | всїх душ християнських.
Ой в містечку, в Охотинї | сльози свої лила,
Сльози свої лила | до свойого Сина.
Сльози свої лила | до свойого Сина,
Восплакала чиста Панна | як Матка єдина.
Плакала в Тримполї, | в містечку Круглянськім
А повтурне у Камяньцї, | повітї подольськім.
Райська Голубице, | храни свої дїти.
Же без смуття, милосердя | з милосердя Його пити!
Алилуя, алилуя, | слава Тобі, Боже!
Не забудь нас Магдалина | Мариє Господня.
„Незабуду а ще буду | за вас всїх молитись,
Тільки прошу: перестаньте | так більше грішити!“
Ох ми Тебе не забудем, | поки й сього сьвіта!
Благослови чиста Панно, | всїм нам многі лїта!
![Були люди невірнїї, / Вони в Бога не вірили.](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8f/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F._%D0%9D%D0%BE%D1%82%D0%B8._1894._08._III._%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%82_%D0%AE%D1%80%D0%B8%D1%8E.svg/500px-%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F._%D0%9D%D0%BE%D1%82%D0%B8._1894._08._III._%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%82_%D0%AE%D1%80%D0%B8%D1%8E.svg.png)
Були люди невірниї, | вони в Бога не вірили;
А вірили у цмочище, | у лютеє та зміїще.
Дали цмоку а оброку, | що недїлї по людинї.
Прийшла пора аж до цара, | хоч сам ступай, хоч доч давай!
Стали вигри вигравати, | стали панну виряджати.
Посадили в кінцї моря, | моли, панно, щиро Бога!
Панна тоді сильно злякла, | пред Господом крижем вклякла.
Аж тут летить а цмочище, | то лютеє та зміїще.
В його з рота огонь паше, | в його з очий іскри скачуть.
Десь узяв ся сьвятий Юрий, | на білім конї з копією,
Вдарив цмока серед ока, | забив цмока на вік віка.
Чого хочеш сьвятий Юрий, | чи ти схочеш срібла-злата,
Чи ти схочеш розписати, | по всїм сьвітї розіслати,
Щоб читали і писали | Григория[2] сьвяткували?
Я не хочу срібла-злата, | тільки хочу розписати,
По всїм сьвітї розіслати, | щоб читали і писали,
Григория[2] сьвяткували.
![Ах, ушли мої лїта / марно з сего сьвіта; / Ой, як у снї менї здало ся, / що на сьвітї прожилося.](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/18/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F._%D0%9D%D0%BE%D1%82%D0%B8._1894._08._IV._%D0%9E%D0%B1_%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.svg/500px-%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F._%D0%9D%D0%BE%D1%82%D0%B8._1894._08._IV._%D0%9E%D0%B1_%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83.svg.png)
Ах, ушли мої літа | марно з сього сьвіта: |