на питання Хольмса. — Не знаю вправді нащо платимо податки і данини, коли перший ліпший гільтай може закрастися й понищити комусь товар. Дійсно, др. Бернікоут купив у мене два бюсти! То ганьба. Думаю, що се нігілістична справа. Тільки анархисти нищать такі памятки. Від кого набув ті бюсти? Купив у Гольдера в Черч Стріт Степней. Фірма ся знана вже літ зі двайцять. Кільки їх мав? Три. Одного розбито у мене в склепі, а два продав д-рові Бернікоутові. Чи знаю сю фотоґрафію? Так, знаю! То Бепо. Є то італієць, був помічником в склепі. Відійшов від мене минулого тижня і від того часу я про нього не чув. Звідки він прийшов і куди пішов, не знаю. Коли розбито бюста, його вже у мене не було.
— Кращих відомостей від Хедзона ми не могли й бажати, — сказав мій приятель, коли ми відходили. Поїдемо, не відкладаючи до Гольдера в Степней, де ті бюсти роблено. Дуже я був би здивований, колиб там не дістав важних відомостей.
Дорога наша йшла через елєґантський Льондон з найкращили готелями та театрами, через дільниці преси та купецтва аж до дільниці над Темзою, де мешкають европейські вигнанці. Тут ми знайшли той різбярський заклад, якого шукали.
