Цю сторінку схвалено
Сон
(музика С. Рахманінова, вірш Г. Гейне)
І в ме́не був мій рідний край!
І бра́в — в поло́н —
Пісе́нний ви́р, вишне́вий ра́й…
Я ба́чив — со́н!
Були і дру́зі, і сімя́,
Любо́в, Зако́н
І мо́ва рі́дна!..
Тільки я́…
Я ба́чив — со́н!
Полюбила я на печаль свою
(музика С. Рахманінова, вірш О. Плещеєва (за Т. Шевченком))
Полюби́ла я на печа́ль свою
Сироти́ноньку безтала́нного,
Отака́ вже до́ля нам ви́пала!..
Розлучи́ли нас лю́ди-не́люди,
Гвалтома́ його зда́ли в ре́крути!..
Я ж солда́ткою, одино́кою,
Ізведусь, навік між чужих людей!..
Отака́ вже до́ля нам ви́пала!..
Нічого Бог забрати не забув
(музика С. Рахманінова, вірш Ф. Тютчева)
Нічо́го Бо́г забра́ти не́ забу́в:
Здоро́в'я, во́лю, со́н… Це — епілог!
Мені́ — одну́ тебе́ лиши́в той Бог,
Щоб я́ іще́
моли́тись — зда́тен бу́в!
