216
Книга Числа 29, 30
баранів і для ягнят — за числом їх, за постановою.
22 І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопа́лення й його хлібної жертви та його литої жертви.
23 А четвертого дня: бички́ — десятеро, барани́ — два, однорічні ягнята — чотирна́дцятеро, безвадні.
24 Хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят — за числом їх, за постановою.
25 І козел один, жертва за гріх, окрім сталого цілопа́лення їхньої хлібної жертви та їхньої литої жертви.
26 А п'ятого дня: бички — дев'ятеро, барани — два, однорічні ягнята — чотирнадцятеро, безвадні.
27 А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят — за числом їх, за постановою.
28 І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопа́лення та його хлібної жертви та його литої жертви.
29 А шостого дня: бички — восьмеро, барани — двоє, однорічні ягнята — чотирна́дцятеро, безвадні.
30 А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят — за числом їх за постановою.
31 І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопа́лення його хлібної жертви та його литих жертов.
32 А сьомого дня: бички́ — семеро, барани — двоє, однорічні ягнята — чотирнадцятеро, безвадні.
33 А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят — за числом їх, за постановою.
34 І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопа́лення його хлібної жертви та його литої жертви.
35 А восьмого дня буде для вас віддання́ свята, — жодного робочого зайняття не будете робити.
36 І принесете цілопа́лення, огняну́ жертву, пахощі любі для Господа: бичка́ — одного, барана́ — одного, однорічних ягнят — семеро, безвадні.
37 Хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичка, для барана й для ягнят — за числом їх, за постановою.
38 І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення та його хлібної жертви та його литої жертви.
39 Оце принесете для Господа в ваші свята, окрім ваших обітниць та ваших да́рів, для ваших цілопа́лень, і для ваших хлібних же́ртов, і для ваших литих жертов, і для ваших жертов мирних“.
30 І Мойсей сказав Ізраїлевим синам усе так, як Господь наказав Мойсеєві.
2 І Промовляв Мойсей до голів племе́н Ізраїлевих синів, говорячи: „Оце та річ, що Господь наказав:
3 Коли хто складає обі́тницю для Господа або присягне́ прися́гу заректи́ заро́ка на душу свою, хай той не порушить свого слова, — нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.
4 А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече́ заро́ка в домі свого батька в своїй мо́лодості,
5 і почує її батько обітницю її та заро́ка, що зарекла́ на свою душу, та буде мовчати їй ба́тько її, то будуть важні всі обі́тниці її, і