446
Перша книга царів 13, 14
що вернув його з дороги, та й сказав: „Це той Божий чоловік, що був неслухня́ний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому“.
27 І сказав він до синів своїх, говорячи: „Осідлайте мені осла!“ І осідлали.
28 І поїхав він, і знайшов його трупа, ки́неного на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, — не з'їв той лев трупа й не роздер осла.
29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов стари́й пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.
30 І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: „Ой, брате мій!“
31 І сталося по його по́хороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: „Коли я помру́, то поховаєте мене в гро́бі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костя́х його покладіть мої кості!
32 Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим же́ртівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівнико́вими місцями на па́гірках, що в містах самарійских.“
33 По цій приго́ді Єровоа́м не зійшов зо своєї злої дороги, і настановля́в священиків па́гірків з усього народу, — хто хотів, той призначався, і ставав священиком па́гірків.
34 І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на ви́гублення, і на ви́нищення з-над поверхні землі.
14 Того ча́су заслаб Авійя, Єровоамів син
2 І сказав Єровоам до своєї жінки: „Устань та переберися, і не пізнають, що ти Єровоамова жінка. І пі́деш до Шіло́, — ото там пророк Ахі́йя, який говорив про мене, що я буду царем над цим народом.
3 І візьми в свою руку десять хлібі́в і калачі та дзба́нок меду, і вві́йдеш до нього. Він скаже тобі, що́ буде хлопцеві“.
4 І зробила так Єровоамова жінка. І встала вона, та й пішла до Шіло́, і ввійшла до Ахійєвого дому. А Ахійя не міг бачити, бо очі йому стемні́ли через його старість.
5 І Господь сказав до Ахійї: „Ось приходить Єровоамова жінка, щоб запитати від тебе слово про сина свого, бо він слаби́й. Отак і так бу́деш їй говорити. І станеться, коли вона вві́йде, то вдаватиме чужу“.
6 І сталося, як Ахійя почув шаруді́ння ніг її, як вона вхо́дила до входу, то сказав: „Увійди, Єровоамова жінко! Чому́ то ти вдаєш чужу́? А я по́сланий до тебе з твердо́ю звісткою.
7 Іди, скажи Єровоамові: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Тому́, що Я підніс тебе з-посеред народу, і дав тебе за кня́зя над Моїм наро́дом, Ізраїлем,
8 і відірвав царство від Давидового дому й дав його тобі, та ти не був, як Мій раб Давид, що додержував за́повідей Моїх, і що ходив за Мною всім серцем своїм, щоб робити тільки добре в оча́х Моїх,
9 і робив ти гірше за всіх, хто був перед тобою, і ти пішов і наробив собі інших богі́в та литих бовва́нів, щоб гніви́ти Мене, а Мене ти відкинув геть,
10 тому́ ось Я наво́джу лихо на Єровоамів дім, і ви́гублю в Єровоама навіть те, що мочить на стіну, невільника й вільного в
