635
Книга Йова 14, 15
22 Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньо́му, коли в ньому душа — тоді ту́жить“.
15 І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 „Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
3 Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи[1] свідкують на те́бе:
7 Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
- ↑ Уста й губи в Біблії — синоніми язика, мови.