644
Книга Йова 22-24
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
23 А Йов відповів та й сказав:
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
24 Для чо́го часи́ не заховані від Всемогу́тнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
2 Пересо́вують ме́жі безбожні, стадо грабують вони та пасу́ть,
3 займають осла в сироти́ни, беруть у заста́ву вола від удовиць.
4 вони бідних з дороги спиха́ють, разом мусять ховатися збі́джені кра́ю.
5 Тож вони, бідарі́, немов дикі осли на пустині, вихо́дять на працю свою, здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей.
