657
Книга Йова 35, 36
11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“ Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
36 І далі Елігу казав:
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
18 Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні,
