682
Книга псалмів 24-26
15 Мої очі постійно до Господа, бо Він з па́стки витягує но́ги мої.
16 Оберни́ся до мене й помилуй мене, — я ж бо самі́тний та бідний!
17 Муки серця мого поширились, — ви́зволь мене з моїх у́тисків!
18 Подивися на горе моє та на му́ку мою, — і прости всі гріхи́ мої!
19 Подивись на моїх ворогів, — як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненави́дять мене!
20 Пильнуй же моєї душі та мене хорони́, — щоб не бути мені засоро́мленим, бо наді́юсь на Тебе!
21 Невинність та правда нехай оточа́ють мене, бо наді́юсь на Тебе!
22 Визволи, Боже, Ізраїля від усіх його у́тисків!
1 Давидів. Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непоро́чності, і надіявсь на Господа, — тому не спіткну́ся!
2 Перевір мене, Господи, і ви́пробуй мене, перетопи́ мої ни́рки[1] та серце моє,
3 бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.
4 Не сидів я з людьми́ неправдивими, і не бу́ду ходити з лукавими,
5 я громаду злочи́нців знена́видів, і з грішниками я сидіти не буду.
6 Умию в неви́нності руки свої, й обійду́ Твого, Господи, же́ртівника,
7 щоб хвалу́ Тобі го́лосно ви́голосити, та звісти́ти про всі чу́да Твої.
8 Господи, — полюбив я оселю дому Твого́, і місце перебува́ння слави Твоєї.
9 Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровоже́рами,
10 що в руках їх злоді́йство, що їхня прави́ця напо́внена пі́дкупом.
11 А я бу́ду ходити в своїй непоро́чності, — визволь мене та помилуй мене!
12 Нога моя стала на рівному місці, — на збо́рах я благословля́тиму Господа!
1 Давидів. Господь моє світло й спасі́ння моє, — кого бу́ду боятись? Господь — то тверди́ня мого життя, — кого буду ляка́тись?
2 Коли будуть зближа́тись до ме́не злочи́нці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники́ та мої вороги, — вони спотикну́ться й попа́дають!
3 коли проти мене розло́житься та́бір,
- ↑ Нирки — див. Пс. 7. 10.
