818
Книга Еклезіястова 1
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
1 Книга Пропові́дника,[1] сина Давидового, царя в Єрусалимі.
2 Наймарні́ша марно́та, сказав Пропові́дник, наймарні́ша марно́та, — марно́та усе!
3 Яка ко́ристь люди́ні в усім її тру́ді, який вона робить під сонцем?
4 Поколі́ння відхо́дить, й поколі́ння приходить, а земля вікові́чно стоїть!
5 І со́нечко схо́дить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого́, де схо́дить воно.
6 Віє вітер на пі́вдень, і на північ верта́ється, кру́титься, крутиться він та й іде, і на круг свій верта́ється вітер.
7 Всі пото́ки до моря пливуть, але море — воно не напо́внюється: до місця, ізві́дки пливуть, ті потоки вони поверта́ються, щоб зно́ву плисти́!
8 Повні тру́ду всі ре́чі, — люди́на сказати всього́ не потра́пить! Не наси́титься ба́ченням око, і не напо́вниться слу́ханням ухо.
9 Що було́, воно й бу́де, і що робилося, бу́де робитись воно, — і немає нічо́го ново́го під сонцем!
10 Буває таке, що про нього говорять: „Дивись, — це нове́!“ Та воно вже було́ від вікі́в, що були́ перед нами!
- ↑ По-єврейськи Коге́лет, по-грецьки Еклезія́ст, по-нашому Проповідник.
