передівсім впустити свіжого воздуха, евентуально вибити вікна. Перенощик повинен тримати собі перед устами і носом мокрий платок (шмату), коли входить до того місця з ненакритим сьвітлом (небезпека експльозії). Діткненого нещасливим випадком треба винести на свіжий воздух, розіпнати одіж, уложити вигідно, а коли не віддихає примінити штучне дихання.
118. Як робиться штучне дихання?
Непритомного кладеться на взнак, горішна часть тіла має бути відкрита; під хребет підсувається йому наплечник, щоб в той спосіб грудна кліть була висше. Перенощик клякає в головах, бере зімлілого за рамена повисше ліктів і підносять їх в гору поза голову; через се розширюеться грудна кліть i воздух входить до легких. Відтак перенощик знижує рамена непритомного на діл i притискає їх до грудної кліти; через се стіснюється грудна кліть i воздух виходить з легких. Коли хорий сам не зачне віддихати, то примінюється штучне віддихання доки не прийде лікар. В кождім случаї треба сейчас повідомити лікаря (обр. 36 i 37).
119. Що таке інфекційні (заразливі) хороби?
Заразливі хороби се такі, що поястають через втискания до людського тіла дуже маленьких (нерозбірливий текст), яких навіть не видно голим оком. Ті хоробові заразки розмножуються в тілі і його затроюють; кожду заразливу хоробу викликує осібний хоробовий зарааок. Ті хоробові заразки дістаються або з воздухом до віддихових орґанів або з кормом чи напоєм до тонких кишок обо через рану (скалічення скіри) до крови (гляди пит. 54).
