Україна в міжнародних відносинах/2/Економічні договори УНР і Української Держави з Німеччиною та Австро-Угорщиною 1918

◀ Економічна і соціальна рада ООН

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 під ред. Миколи Варварцева Економічні договори УНР і Української Держави з Німеччиною та Австро-Угорщиною 1918

Естонія ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ЕКОНОМІЧНІ ДОГОВОРИ УНР І УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ З НІМЕЧЧИНОЮ ТА АВСТРО-УГОРЩИНОЮ 1918. Перші економічні угоди України як суверенної держави укладено відповідно до статті VІІ Брестського мирного договору Української Народної Республіки з державами Четверного союзу 27 січня (9 лютого) 1918.

Економічним договором від 23 квітня 1918 у Києві між УНР і Німеччиною та Австро-Угорщиною встановлювалися обсяги обміну надлишками сільськогосподарської продукції та промислових товарів на період до 31 липня 1918. За його умовами Україна зобов'язувалась експортувати Центральним державам продовольчі товари та сировину: 60 млн. пудів збіжжя, 2,75 млн. пудів великої рогатої худоби (у живій вазі), 3 млн. пудів цукру, 37,5 млн. пудів залізної руди, спеціальні сорти дерева з розрахунку 300 вагонів на місяць, мідь, олово, цинк, бавовну, вовну, льон тощо. Водночас Німеччина та АвстроУгорщина мали відправити в Україну вугілля, нафтопродукти, сільськогосподарські машини, устаткування, фармацевтичні та хімічні препарати. Німеччина, зокрема, зобов'язувалася відправити в Україну 28.230.750 пудів вугілля на станції Барановичі, Голоби, Волочиськ, Броди, Одеса. Товарообмін відбувався через державні установи. Передбачалося встановлення твердого обмінного курсу української валюти до німецької марки та австрійської крони.

З метою налагодження товарообміну 15 травня 1918 Українська Держава та Центральні країни підписали фінансову угоду, за якою Україна надавала Німеччині та Австро-Угорщині позику в сумі 400 млн. українських карбованців; у перерахунку на їх валюти вони депоновалися в державних банках Берліна, Відня та Будапешта. У подальшому, після встановлення влади Директорії УНР, Німеччина відмовилася від узятих на себе за гетьманату фінансових зобов'язань щодо повернення позики, мотивуючи це відсутністю в Україні єдиного державного керівництва та існування в ній одразу кількох національних урядів. Питання українських активів було вирішено з підписанням Рапалльського договору 1922 і поширенням його дії зокрема на Україну, де було зафіксовано відмову сторін від взаємних фінансових претензій.

Із закінченням дії Економічного договору 10 вересня 1918 у Києві була підписана Господарська угода між Українською Державою, Німеччиною та Австро-Угорщиною терміном до 30 червня 1919. У ній визначались обсяги поставок українського збіжжя і сировини до Центральних держав. Останні мали вивезти із України 75 млн. пудів хліба, 11 млн. пудів живої ваги худоби, 300 тис. голів овець, 1 млн. голів птиці, 400 тис. пудів сала, 9 млн. пудів цукру, інші сільськогосподарські продукти, а також деревину, марганцеву й залізну руду тощо. Cвоєю чергою Центральні країни зобов'язалися поставляти в Україну щомісяця 9 млн. пудів вугілля, по 5 тис. тонн нафти і нафтопродуктів, задовольнити потребу її в сільськогосподарських машинах і техніці, устаткуванні для цукрової, гірничої, вугільної, металургійної промисловості.

Угода передбачала відновлення режиму вільної торгівлі на внутрішньому українському ринку, відмову України від застосування експортних мит, запровадження твердих цін на всі види продукції товарообміну, вільний транзит через Україну та контроль Центральних країн над експортом українського збіжжя та сировини до Росії і нейтральних країн. Обумовлювалось, що до проведення в Україні валютної реформи всі поставки покриватимуться в російських рублях. Німеччина зобов'язувалася надати Україні кредит у розмірі 1 млрд. німецьких марок для відбудови народного господарства.

Вереснева угода була більш збалансованою за попередню, хоча на Україну, як і у першому економічному договорі, покладалися більші зобов'язання, аніж на Центральні держави.

Літ.: Андерсон О. Н. Внешняя торговля Украины в 1918 году. — К., 1919; Неманов Л. В. Финансовая политика Украины (7 ноября 1917 — 4 февраля 1919 гг.). — К., 1919; Дорошенко Д. Історія України 1917–1923 рр., т. 2: Українська Гетьманська Держава 1918 р. — Ужгород, 1930; Притуляк П. П. Економічний договір УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною 1918 // УІЖ, 1997, № 1; Перенадя В. В. Українсько-німецькі відносини в 1917–1920 рр. — Запоріжжя, 1999; Гай-Нижник П. Фінансові взаємини Української Народної Республіки і Української Держави з Німеччиною та Австро-Угорщиною (1918 р.) // Україна дипломатична, 2003, вип. ІІІ.

Н. В. Кривець.