Українські твори/Горобці та вишня

Українські твори
Євген Гребінка
Українські приказки
Горобці та вишня

• Інші версії цієї роботи див. Горобці да Вишня

Київ: Видавництво «Вік», 1906

ГОРОБЦІ ТА ВИШНЯ.

Глянь, глянь — летять, да їх летить чимало!
Куди оце летять з оселі Горобці?
Дивлюсь — у сад побрались молодці;
На Вишеньці їх геть-то насідало,
І бенкет зараз підняли:
Цвірінькають, джеркочуть, знай, на Вишні
Із ранку самого до пізньої пори.
Я — простий чоловік, то й взяв собі на мислі,
Що Вишеньці моїй предобре у саду,
Що їй превесело, бо як край неї йду,
Або і так коли зирну у сад із хати,

Все зволять горобці по гилечках скакати.
Ось тиждень як не був, дивлюсь — кат його ма:
На Вишеньці гостей нема!
Чого лишень вони літати перестали?
Як розібрав, бодай і не казать!
Ох! поти жевжики вчащали,
Поки всі ягоди на Вишні обдзюбали —
Тепер до бідної ніколи не летять.