цмулити

цмулити

Цму́лити, лю, лиш, гл. Пить, тянуть. „Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.“ І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю. К. ЧР. 291.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924