Перейти до вмісту

З чужого поля (1985)/До Бестужева

Матеріал з Вікіджерел
ДО БЕСТУЖЕВА

Де ті любі сни дитини?
Насувають інші дні,
Тяжкий жереб самотини
В мирі випався мені.

Тьму таємну рано дуже
Грізний досвід розігнав;
Вельми рано, щирий друже,
Серце людське я пізнав.

Страшно жити без відради,
Чужим бути між свома;
А страшніш тієї стради —
Гола істина ума.

Дума гадиною в'ється;
Я тиняюсь округи;
Божий світ давно здається
Пристановищем нудьги.

Сумом тиснуть стрічі всюди…
Що вбачається мені?
Або скляклі трупи — люди,
Або діти навісні.