Перейти до вмісту

поспіх

Матеріал з Вікіджерел
поспіх

По́спіх, ху, м. 1) Поспѣшность, скорость, быстрота. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. Ну, хлопці, для поспіху по чарці. НВолын. у. По́спіхом. Поспѣшно. 2) Успѣхъ. Мкр. Г. 40.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924