Словник української мови (1927)/запинало
| ◀ запина | Словник української мови З запинало |
запинання ▶ |
|
Запина́ло, ла, с. 1) Все то, чем можно завеситься, закрыться, например, платок. З землі вставала важка пара, закутувала все в своє вохке запинало. Мир. ХРВ. 297. 2) Черный капюшон у монахинь. Рудч. Чп. 248.