Словник української мови (1927)/записка
| ◀ записати | Словник української мови З записка |
запискотати ▶ |
|
За́писка, ки, ж. 1) Запись. 2) Записка. Присилає Максим козака з запискою до замку. ЗОЮР. I. 244. У гребенщиков за́писку писа́ти значит проводить по длине гребенки, в виде украшения, тонкие параллельные линии. Вас. 163. Ум. За́писочка. На, брате коте, тобі отсю записочку: ти в хаті, в сухому сидиш, то й записочка ніколи не помокне. Гринч. I. 8.