Словник української мови (1927)/запитати

by Борис Грінченко

◀ запитання

Словник української мови Борис Грінченко З запитати

запити ▶

Київ: Горно, 1927

Запи́тувати, тую, єш, сов. в. запита́ти, та́ю, єш, гл. Спрашивать, спросить. Прийшли, запитуємо попа — що візьме за вінчання. Г. Барв. 183. Запитай, матінко, усіх нас, де твоє дитятко бувало. Мет. 171.