днями. Поперше, я обтяжений роботою; подруге, ваші соперники можуть зрозуміти ваші наміри й пошкодити вам у канцлера. Камбасерес і я, не мовивши з вами ні слова сьогодні ввечері, забезпечили вас від небезпеки фаворитства.
Коли міністр доказав ці слова, карета спинилась на надбережжі Августинців; молодий адвокат з щирим запалом подякував своєму великодушному заступникові за дві посади, йому запропоновані, і почав дуже стукати в двері, бо вітер проймав його наскрізь. Кінець-кінцем, старий воротар відчинив двері, і коли адвокат проходив повз його комірку, він хрипко гукнув:
— Пане Гранвіль, вам лист.
Молодик узяв листа й спробував, не зважаючи на холоднечу, розпізнати руку при блідому світлі ліхтаря, що вже зовсім пригасав.
— Це від батька, — скрикнув він, узявши свічку, що її воротар, нарешті, засвітив.
І хутко пішов до свого помешкання, де прочитав такого листа:
«Їдь кур'єрським і, якщо тобі пощастить швидко добутися сюди, твоя доля забезпечена. Панна Анжеліка Бонтан втратила сестру, тепер вона одиначка, а ти знаєш, що вона не ненавидить тебе. Тепер пані Бонтан зможе залишити їй близько сорока тисяч франків ренти крім того, що дасть за нею посаг. Я вже протоптую стежку. Наші приятелі дивуватимуться, що стародавні дворяни єднаються з родиною Бонтанів. Бонтан-батько був фрігійським ковпаком[1] і поскуповував чимало національного майна майже задурно. Але передусім земля в нього манастирська, якої назад не відберуть, а подруге, коли ти вже зійшов на адвокатство, то я не бачу, чому нам не зробити ще однієї поступки сучасним ідеям. Дівчинка матиме триста тисяч франків, я даю тобі сто; майно твоєї матері варте, мабуть,
243
- ↑ Так зневажливо прозвали контрреволюціонери французьких революціонерів, які носили за Великої Французької Революції червоні шапки.
