Перейти до вмісту

20-40-ві роки в українській літературі (1922)/До Левконої

Матеріал з Вікіджерел
20-40-ві роки в українській літературі
під ред. Олександра Дорошкевича

Петро Гулак-Артемовський
До Левконої
(Горацій)
пер.: Микола Зеров
• Інші версії цієї роботи див. До Левконої Київ: Державне видавництво України, 1922
До Левконої.
 

Не гоже знати нам, дівчинонько кохана,
Яку тобі й мені судила доля путь.
В ворожок не питайсь: халдейського туману
Ніколи, друже, нам з тобою не збагнуть.


Чи довго житимем, чи скоро час розстання, —
Приймаймо з дякою, що доля нам дає,
Хоч, може, ця зіма для нас — зіма остання, —
І вже не чути нам, як море в берег б'є.

Розумна завше будь. Важкий і пінний келих
До вохких уст своїх бездумно підіймай.
І безліч днів живи, безжурних та веселих.
І лиш на це життя надії покладай.

Мина летючий час, мина. Лови хвилини,
Не вір прийдешньому, що нам назустріч лине.

 


Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.


  • Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року.
  • Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років.
  • Автор помер у 1937 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.