Зівяле листя — Третій жмуток (1896)
«Самовбивство — се трусість…»
Іван Франко
1922
„Самовбивство — се трусість,
Се втека з борні,
Ошуканськая кріда“, —
Так скажуть мені.
Ах, панове! Про трусість
Мовчіть ви мені!
Чи ви нюхали порох
В життєвій війні?
Чи ви лоб свій розбили
О дійсности мур?
Чи вам звісно, як смачно
На гаках тортур?
„Самовбивство, се прогріх,
Безправя і злість“…
Най вам слово Христове
На се відповість.
Як Христос по землі ще
Навчати ходив,
То зустрів чоловіка,
Що в шабас робив.
„Як же можна! Се прогріх!“
Обурився хтось,
Та робітнику строго
Промовив Христос:
„Коли знаєш, що чиниш —
Блаженний єси;
А не знаєш, що чиниш —
Проклятий єси.
„Коли знаєш, що чиниш —
Закон твій — ти сам;
А не знаєш, що чиниш —
Закон є твій пан“[1].
Для знаю́щих знання́ їх
Найвищий закон!
Незнающі в законі
Най гнуться карком.
Чи я знаю, що чиню,
Се знаю лиш я —
І такий, що мене зна
Ще ліпше, ніж я.
|
——————
- ↑ Слів тих даремно шукати в євангелії, та вони заховалися в однім старім грецькім рукописі. „Коли знаєш, що чиниш — блаженний єси, а коли не знаєш, що чиниш, проклятий єси як переступник закона“. Високі і несумнівно автентичні Христові слова! Прим. автора.
