Зівяле листя/Я не кляв тебе, о зоре

Зівяле листя
Іван Франко
Перший жмуток (1886—1893)
«Я не кляв тебе, о зоре…»

• Інші версії цієї роботи див. Я не кляв тебе, о зоре…

Львів: накладом Українського педагогічного товариства і спілки, 1922

Я не кляв тебе, о, зоре,
Хоч як сильно жаль мій ріс;
Насміх твій і власне горе
Я терпливо переніс.

Та боюсь за тебе дуже,
Бо любов, то мстивий бог:
Як одно її зневажить?
Любить мститься на обох.

Як сміючись ти вбивала
Чистую любов мою,
Чи ти знала, що вбиваєш
Все чим в світі я жию?

Чи ти знала, що руйнуєш
Щастя власного підклад.
Те, чого життя так мало
Звикло всякому вділять?

Чи ти знала, що небавом,
От мов раз махнуть пером.
Ти нераз заплачеш гірко
За потоптаним добром?