Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/Бус–Буя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
Берлін: Українське слово, 1924
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
 
Б.
 
Б–Ба · Бг–Бе · Бж–Би · Бі · Бл · Бо · Бр · Бу

бусель  •  бусень  •  бусі  •  бусленя  •  буслиний  •  буслячий  •  бусол  •  бусурканя  •  бусурман  •  бусурманець  •  бусурманити  •  бусурманитися  •  бусурманський  •  бусурманщина  •  бусурмен  •  бусурменець  •  бусурменити  •  бусурменитися  •  бусурменський  •  бусурменщина  •  бусь!  •  бусько  •  бусьок  •  бусьчиха  •  бут  •  бута  •  бутати  •  бутвиння  •  бутей  •  бутель  •  бутелька  •  бутельковий  •  бути  •  бутик  •  бутин  •  бутина  •  бутинарь  •  бутинник  •  бутинок  •  бутириння  •  бутирь  •  бутити  •  бутівка  •  бутіти  •  буткол  •  бутлик  •  бутля  •  бутлявий  •  бутний  •  бутність  •  бутніти  •  буття  •  бутук  •  бутум-бутум-бас  •  бутурлин  •  бутурма  •  бух!  •  бухало  •  бухан  •  буханець  •  бухарка  •  бухати  •  бухи-бухи!  •  бухикало  •  бухикання  •  бухикати  •  бухикнути  •  бухинка  •  бухкати  •  бухкотіти  •  бухнути  •  бухня  •  бухоний  •  бухтіти  •  буц  •  буцати  •  буцатися  •  буцегарня  •  буцик  •  буцівка  •  буцім  •  буцкати  •  буцнути  •  буць  •  буцьо  •  буча  •  бучавий  •  бучавіти  •  бучак  •  бучина  •  бучний  •  бучність  •  бучно  •  бучок  •  бучулька  •  бучуля  •  буччя  •  буша  •  бушки!  •  бушля  •  бушувати  •  буявіти  •  буяк  •  буян  •  буяння  •  буяр  •  буяти