Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/биня

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
биня
Берлін: Українське слово, 1924

Би́ня, ні, ж. Дѣтск. названіе быка, коровы. О. 1862. IX. 118. Ум. Бинька, биньця, биненька, бинечка. Плаче коло биків: „бинейки мої, бинейки!“. Гн. II. 162. См. Биця.