Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бігунка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бігунка
Берлін: Українське слово, 1924

Бігу́нка, ки, ж. 1) = Бігавка. Чогось бігунка напала. Кіев. у. 2) Трехлѣтняя телка, вошедшая въ періодъ половой зрѣлости. 3) Пуля малаго калибра. Вх. Уг. 227.