Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бідняк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бідняк
Берлін: Українське слово, 1924

Бідня́к, ка́, м. Бѣднякъ, неимущій человѣкъ. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хазяйнує. Гліб.