Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гугняво

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гугняво
Берлін: Українське слово, 1924

Гугня́во, нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. I. 253.