Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/диковина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
диковина
Берлін: Українське слово, 1924

Дикови́на, ни, ж. 1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. На збої жито краще, ніж на диковині. НВолын. у. 2) Дико́вина = Дивови́жа. Яка диковина, що собака некована. Ном. № 5541.