Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запаморочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запаморочити
Берлін: Українське слово, 1924

Запа́морочити, чу, чиш, гл. Заморочить. Запаморочив себе думками на вік: злигався з пльохою. Полт. г.