Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запаморочитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запаморочитися
Берлін: Українське слово, 1924

Запа́морочитися, чуся, чишся, гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив. Екатериносл. у.