Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/об'їздити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
об'їздити
Берлін: Українське слово, 1924

Об'ї́здити, джу, диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.

Об'їзди́ти, джу́, ди́ш, гл. = Об'їзджати.