Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обкидати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обкидати
Берлін: Українське слово, 1924

I. Обкида́ти, да́ю, єш, сов. в. обки́дати, даю, єш, гл. 1) Обкидывать, обкидать. 2) Забрасывать, забросать. Обкидали мене болотом. 3) Обметывать, обметать. Обкидай комір заполоччу.

II. Обкида́ти, да́ю, єш, сов. в. обки́нути, ну, неш, гл. Откидать, откинуть. Обкинь сніг коло кошари, щоб можна було випустить овечки на двір. Васильк. у.