Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обридливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обридливий
Берлін: Українське слово, 1924

Обри́дливий, а, е. 1) Надоѣдливый. 2) Противный. Сякий такий обридливий, да й той до балачки. Нп.