Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обрікатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обрікатися
Берлін: Українське слово, 1924

Обріка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. обректи́ся, чу́ся, че́шся, гл. Давать, дать обѣтъ. Старий обрікався у Київ, одже і не довелось йому. Харьк. См. Обрік 1.