Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/освічений

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
освічений
Берлін: Українське слово, 1924

Осві́чений, а, е. 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. Левиц. I. 158. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Ком. Р. II. 16. Освічена наукою козачка. КПС. 5.