Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/освічувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
освічувати
Берлін: Українське слово, 1924

Осві́чувати, чую, єш, сов. в. освіти́ти, чу́, тиш, гл. 1) Освѣщать, освѣтить. Світло так і б'є… освічує верби й вишні. Левиц. I. Зірочка зійшла, усе поле освітила. Мет. 80. 2) Просвѣщать, просвѣтить.