Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/отавиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
отавиця
Берлін: Українське слово, 1924

Ота́виця, ці, ж. = Отава. Пустив волики на отавиці. Чуб. V. 404.