Словарь української мови (1924)/печатати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
печатати
Берлін: Українське слово, 1924

Печа́тати, таю, єш, гл. 1) Прикладывать печать. 2) — труну́. Закрывать, закрыть для погребенія гробъ. См. Запечатувати 2.