Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позавидувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позавидувати
Берлін: Українське слово, 1924

Позави́дувати, дую, єш, гл. Позавидовать. Всі вибігають проти тебе, щоб хоть подивитись на тебе та позавидувати на твою красу. Кв.