Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позависати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позависати
Берлін: Українське слово, 1924

Позависа́ти, са́ю, єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала. Чуб. V. 753.