Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позамикатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позамикатися
Берлін: Українське слово, 1924

Позамика́тися, ка́юся, єшся, гл. 1) = Позамикати. Дівка позамикалась і лягла спать. Грин. I. 199. 2) Запереться (о многихъ). А люде біднії в селі, неначе злякані ягнята, позамикались у хатах. Шевч. 544.