Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/припрохувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
припрохувати
Берлін: Українське слово, 1924

Припро́хувати, хую, єш, сов. в. припроха́ти, ха́ю, єш, гл. = Припрошувати, припросити. Та виходьте, не бійтесь!… припрохував їх Сухобрус. Левиц. Пов. 28.