Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пробілювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пробілювати
Берлін: Українське слово, 1924

Пробі́лювати, люю, єш, сов. в. пробіли́ти, лю́, лиш, гл. Чистить, очистить кожу шкафо́ю (у кожевниковъ). Шух. I. 254.