Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проволікатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проволікатися
Берлін: Українське слово, 1924

Проволіка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. проволокти́ся, чу́ся, че́шся, гл. 1) Протаскиваться, протащиться. 2) Тянуться, протянуться. Це діло проволоклось до Різдва. НВолын. у.