Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проволікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проволікати
Берлін: Українське слово, 1924

Проволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. проволокти́, чу́, че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.