Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пустій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пустій
Берлін: Українське слово, 1924

Пусті́й, тія́, м. = Пустун. Дитина спить, а мати росповідає старшим пустіям.... про сиріток та мачуху. ЕЗ. V. 125.