Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пустісінький

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пустісінький
Берлін: Українське слово, 1924

Пусті́сінький, а, е. Совершенно пустой. Отті прямії колоски зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром. Греб. 363.