Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розражати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розражати
Берлін: Українське слово, 1924

Розража́ти, жа́ю, єш, сов. в. розрази́ти, жу́, зи́ш, гл. Раздражать, раздражить, растравлять, растравить. Зібралася моя родинонька, та й не розважає, тільки мою та смерть престрашную хуже розражає. Чуб. V. 442. Ще гірше разразила її серце. Мир. Пов. I. 123.