Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розруйновувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розруйновувати
Берлін: Українське слово, 1924

Розруйно́вувати, вую, єш, сов. в. розруйнува́ти, ну́ю, єш, гл. Разрушать, разрушить, разваливать, развалить. Шевч. 219, 208. Палій зараз послав таких, що розруйнували геть чисто той стовб. ЗОЮР. I. 116.